Дата: 13.01.2022 14:30
Кількість переглядів: 4
“Гендер”, “гендерна політика”, “гендерні стереотипи”, “гендерна рівність”, “гендерне насильство” тощо – це ще не повний перелік “гендерної мови”, яка стала не просто інструментом науковців для дослідження й опису явища статі, сексуальної ідентичності і поведінки, її психологічних і соціальних проявів, а й мовою гострих політичних баталій та необхідністю впровадження в роботу органів місцевого самоврядування (ОМС). Тож варто розібратися, що криється за багатозначним словом “гендер” і всім йому подібним.
Гендер (gender) – культурна характеристика поведінки, яка виховується у відповідності до статі в певному суспільстві в певний час. Це набір соціальних ролей. Це костюм, маска, в яких чоловік та жінка виконують свої суспільні ролі.
Гендерна державна політика/державна політика щодо забезпечення рівних прав та можливостей (gender governmental policy/governmental policy of equal rights and opportunities) – система дій державного рівня, що має на меті встановлення дійсної рівності жінок та чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства. В Україні впроваджується з 01.01.2006 р. – моменту набуття чинності Закону України “Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків”.
Гендерна політика організації (gender policy of organization) – діяльність (або бездіяльність у разі навмисного непровадження такої політики) організації, спрямована на формування в ній гендерної культури та утвердження дійсної гендерної рівності.
Гендерна рівність (gender equality) – рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Протилежним поняттям ГР є гендерна нерівність – відмінності та нерівності, що формуються у процесі реалізації соціальних ролей жінок і чоловіків, у взаємодії та за допомоги інституцій.
Гендерна компетентність (Gender competence) – інтегрована сукупність цінностей, ставлень, знань, умінь, навичок щодо сфери гендерних знань як складової сфери прав людини, що набута у процесі навчання та дає змогу ефективно впроваджувати принцип рівних прав та можливостей різних статей в усі сфери життєдіяльності суспільства.
Гендерна статистика (gender statistic) – статистика, що віддзеркалює дійсне становище різних статей та робить видимими гендерні проблеми та відносини у всіх сферах життєдіяльності суспільства.
Гендерна чутливість (Gender sensitivity) – здатність визнавати існуючі гендерні відмінності, наявність у суспільстві дискримінації за ознакою статі, проявів нерівності та враховувати ці аспекти у стратегіях та діях. Протилежним поняттям ГЧ є гендерна сліпота (gender blindness) – нездатність бачити та відчувати прояви гендерної дискримінації та сексизму на всіх рівнях та у всіх сферах життєдіяльності суспільства.
Гендерне бюджетування (gender budgeting/ gender responsive budgeting) – стратегія, що забезпечує та передбачає гендерно чутливе оцінювання бюджетів, урахування гендерного аспекту на всіх рівнях бюджетного процесу та реструктуризація доходів і видатків задля забезпечення дійсної гендерної рівності.
Гендерне насильство (Gender violence) – насильство, що чиниться над особою іншої статі, переважно чоловіками над жінками, з метою досягнення домінування та контролю поведінки шляхом експлуатації, дискримінації, погроз, репресій, обмежень тощо та має форми фізичного, сексуального, економічного та психологічного приниження. Різновидами ГН є насильство у сім’ї та домашнє насильство.
Гендерний аналіз (Gender analyse) – збір та аналіз якісної інформації щодо виявлення існуючих проблем нерівності за ознакою статі та пошук шляхів їх вирішення. ГА дозволяє побачити та порівняти яким чином і чому політичні, економічні, соціальні та інші фактори, в т. ч. державний політичний курс, законодавство, існуючі програми впливають на жінок та чоловіків.
Гендерний аудит (gender audit) – інструмент і процес, що базується на методології активної участі (т. зв. партисипативний аудит) та сприяє ефективному навчанню організації практичному застосуванню комплексного гендерного підходу.
Гендерний баланс (gender balance) – збалансоване представництво різних статей (не менш ніж 30%) на всіх рівнях організаційної структури. Для досягнення ГБ можуть бути використані спеціальні методи щодо стратегії найму та просування жінок кар’єрними сходами, в т. ч. квотування, позитивні дії, позитивна дискримінація.
Гендерний мейнстрімінг (комплексний гендерний підхід) Gender mainstreaming – стратегія подолання нерівності між чоловіками і жінками на всіх рівнях (міжнародному, національному, регіональному) та у будь-яких сферах життєдіяльності суспільства, в т. ч. організаційному розвитку. Передбачає виявлення та вивчення факторів, що сприяють появі, закріпленню та посиленню нерівності між жінками та чоловіками, пов’язаної з соціальними факторами та інституціями. ГМ ставить у центр процесу формування політики, в т. ч. організаційної, людину з її потребами та можливостями.
Гендерний моніторинг і оцінка діяльності ОМС (gender monitoring and evaluation (M&E) – проведення низки однотипних замірів різних аспектів діяльності ОМС, подальший аналіз, оцінка, порівняння отриманих результатів для виявлення певних закономірностей, тенденцій та їх динаміки щодо просування (або гальмування) ідеї гендерної рівності.
Гендерні стереотипи (Gender stereotypes) – стандартизовані уявлення у суспільній свідомості про моделі поведінки і риси характеру, що відповідають поняттям «чоловіче» і «жіноче» та як соціальні норми мають надзвичайну стійкість і відтворюються з покоління в покоління.
Гендерно чутлива ініціатива «Баланс між роботою і життям/ Дружність до сім’ї» (Work/life balance/family-friendly) – Ініціатива, якою передбачено створення умов, що дозволяють представництву обох статей можливість збалансованого поєднання професійних та сімейних (приватних) обов’язків та відповідну самореалізацію.
Гендерно чутлива мова (gender-sensitive language) – мова, в якій відсутні прояви сексизму та в якій використовуються фемінітиви – терміни, що п означають жіночі ролі, в першу чергу, на ринку праці (наприклад: менеджерка, керівниця, директорка, координаторка та ін.).
Гендерно чутливі індикатори (gender-sensitive indicators) – якісні та кількісні показники, що дозволяють з’ясувати дійсне положення статей у різних сферах та різних рівнях життєдіяльності суспільства. Наприклад: представництво різних статей на різних рівнях посад, рівень повноважень, заробітної платні, можливості доступу до ресурсів, зайнятість продуктивною (оплачуваною) та непродуктивною (неоплачуваною) роботою тощо.
Гендерно чутливі інтерактивні практики ОМС (gender-sensitive interactive practices) – форми роботи та заходи, що спрямовані на реалізацію гендерної політики та мають на меті просування ідеї гендерної рівності, підвищення рівня гендерної чутливості як колективу ОМС, так і їх цільових аудиторій. Наприклад: гендерні кемпи та баркемпи, гендерквести, гендерне спортивне орієнтування, гендерні відеоклуби та кінозали, медіакав’ярні, вікторини тощо.
Гендерно чутливі послуги та продукти OМС (gender–sensitive services) – продукти та послуги, що створюються та надаються ОМС з урахуванням гендерної складової, не містять ознак сексизму та мають на меті підтримку ідеї гендерної рівності.
Дискримінація за ознакою статі (гендерна дискримінація) (gender discrimination) – дії чи бездіяльність, що виражають будь-яке розрізнення, виняток або привілеї за ознакою статі, якщо вони спрямовані на обмеження або унеможливлюють визнання, користування чи здійснення на рівних підставах прав і свобод людини для жінок і чоловіків. ГД є порушенням прав людини. Визначають пряму, непряму Д. Законодавство України ґрунтується на принципі недискримінації, що передбачає незалежно від певних ознак: забезпечення рівності прав і свобод осіб та/або груп осіб; забезпечення рівності перед законом осіб та/або груп осіб; повагу до гідності кожної людини; забезпечення рівних можливостей осіб та/або груп осіб.
Інструменти гендерної оцінки (Gender assessment tool) – інструменти, що використовуються з метою оцінки дійсного становища різних статей в організації та передбачають розробку висновків, пропозицій, рекомендацій щодо усунення проявів прямої та непрямої дискримінації за ознакою статі: гендерний аналіз, гендерний аудит, гендерний моніторинг, гендерно-правова експертиза, гендерна оцінка впливу тощо.
Інтегрування гендерного підходу в організаційний розвиток (integration of gender mainstreaming in the organization development) – включення гендерної складової у стратегічні та операційні плани, проекти та програми ОМС, розробка гендерночутливих комунікаційних стратегій та послуг, запровадження посади, відповідальної за гендерний напрямок, проведення гендерного аудиту та моніторингу діяльності, організація навчання з гендерних питань представників ОМС з метою підвищення ефективності діяльності ОМС та їх людських ресурсів.
Позитивні дії (позитивна дискримінація) Affirmative action (positive discrimination) – спеціальні тимчасові заходи, спрямовані на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України.
Сексизм (sexism) – дискримінація за ознакою статі, що ґрунтується на уявленні про вигадану перевагу моральних, інтелектуальних, культурних, фізичних та інших властивостей однієї статі над іншою.
Сексуальні домагання (sexual harassment) – дії сексуального характеру, виражені словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування.
« повернутися
