У грудні виповнюється рік, як Рівненську облраду очолює депутат від «Європейської Солідарності» Сергій Кондрачук. Для підбиття підсумків року, що минає, було обрано незвичне місце — розмова з головою відбулася не в приміщенні обласної ради, а у нього вдома.
Простір для голови
Мешкає голова у котеджі на дві сім’ї, який розташований недалеко від центру Здолбунова. Частину в новозбудованому котеджі він придбав наприкінці 2018 року, й з того часу облаштовував на свій манер. Одразу впадає у вічі кімната, в якій — робочий кабінет. Вона чимось нагадує робоче місце голови обласної ради на третьому поверсі будівлі, що на майдані Просвіти. Щоправда, домашній кабінет не настільки великий.
— Коли я придбав власне житло, мені було 33 роки, — розповідає Сергій Кондрачук. — До цього часу від сили три роки я мав кімнату, яка була б лише моя. І це було, коли я вже був старшим хлопцем і мешкав у батьківській хаті в Здовбиці. Через це мені дуже хотілося зробити власний простір. Так і виникла ідея облаштування власного простору в себе вдома.
У «робочій» кімнаті є великий стіл з м’яким кріслом, диван для відвідувачів, а ще шафа для книг. Полиці у шафі заставлені як подарованими книгами на тематику розвитку держави та незалежності з підписами українських президентів Ющенка та Кучми, так і патріотичною й історичною літературою. Серед книг можна побачити й книги-бестселери про Гаррі Поттера і «Хроніки Нарнії». Стіни в кімнаті прикрашають грамоти та фотографії, на яких на той час голова Здолбунівської РДА Сергій Кондрачук зустрічається з відомими людьми, а ще є старовинна зброя й ікони. Взагалі для старовини у кімнаті відведено спеціальний скляний столик, на якому, як на виставці, лежать старовинні гроші, значки та документи.
— В дитинстві тато приніс мені одного значка і сказав: «Сергію, тепер ти їх колекціонуватимеш», — розповідає голова обласної ради. — Так я й став захоплюватися старовиною. Однак усі свої цікаві знахідки, починаючи від зуба мамонта, я передав для Здолбунівського музею. Щодо ікон, які зроблені під старовину, то вони подаровані. Завжди забираю їх додому, бо моя мама говорить: «Коли у кабінеті чиновника маса ікон, то він бере хабарі».
Посада за успіх на виборах
— Від «ЄС» в обласну раду потрапили різні впливові та багаті люди. Як так трапилося, що на голову ради делегували саме вас?
— Мою кандидатуру на посаду голови Рівненської облради запропонували Петро Порошенко та Олександр Турчинов. Це трапилося одразу після виборів, коли стали відомі результати. Можна сказати, що мою роботу під час виборчої кампанії належно оцінили. Адже я керував обласним виборчим штабом «ЄС».
— Одним із ваших перших рішень на посаді голови ради була вимога звіту керівника Рівненської ОДА Віталія Коваля, чим поставили його у непросте становище. Адже схожий звіт у сусідній області призвів до відставки керівника ОДА…
— Після мого обрання політичні опоненти («Слуга Народу». — Ред.) заявляли, що подадуть до суду й за кілька місяців матимуть рішення іменем України про моє звільнення. Тоді ситуація потребувала певної манери поведінки. І завжди краще нападати, ніж відбиватися. Скажу відверто, якби тоді у депутатській залі були голоси для оголошення недовіри керівнику ОДА, то це питання було б поставлено на голосування. Але політична сила, яка на Волині звільняла голову ОДА («За майбутнє». — Ред.), на Рівненщині утрималася. Оскільки у нас не було голосів, то ми це питання й не виносили на голосування.
— Ви часто говорите, що «обласна рада за рік роботи стала суб’єктною». Ці слова є натяком на те, що депутати ухвалюють рішення всупереч позиції керівництва ОДА…
— Так. Я цим пишаюся. Безумовно, спілкування в обласної ради з представниками виконавчої влади на Рівненщині та на рівні міністерств є. Така співпраця має бути, бо по-іншому ніяк. Адже левова частка питань у нас — господарські. Однак депутатський корпус абсолютно самостійний в ухваленні рішень. Зараз жоден чиновник ні з Рівного, ні з Києва не може прийти до мого кабінету й сказати: «Мені так треба, виконуй!». Подейкують, що раніше так було. Тепер рішення не ухвалюються коли комусь треба. Зрозуміло, що голова обласної ради теж діє за правилами. Адже я не можу одноосібно вирішувати, які проєкти рішень будуть в порядку денному сесії, а які ні. Я не можу сказати депутатам, що я виношу на сесію шість питань, а інші — викидаю. Всі питання виносяться на сесію, а рішення вже ухвалюються колегіально. Не завжди за ухвалені на сесії рішення голосують представники моєї політичної сили.
— Ви якось жартували, «що кожен рік на посаді для вас може стати останнім». Наскільки ви упевнені в своїх партнерах по коаліції, які забезпечують вам посаду?
— Так само впевнений як і рік тому. Говорять, нібито, за посаду голови Рівненської облради було домовлено у Києві самим Петро Порошенком. Однак це неправда. Переговори велися у Рівному в одному із закладів, а завершилися у ніч перед сесією. Звісно, що кожна політична сила проінформувала про це своє керівництво у столиці. Наприклад, партія «За майбутнє» хвилювалася, бо у них голосів було більше, ніж у радикалів. Але радикали отримували посаду першого заступника голови, а «За майбутнє» — голову бюджетної комісії. Вони мали обговорити це з керівництвом партії, чи можна на таке погоджуватися. У наші домовленості «Слуги Народу» не вірили, вони до останнього були впевнені, що посада голови ради буде їхньою.
Голови спілкуються, бо обидва — молоді
— У нашій області склалася цікава ситуація, коли два керівники із різних ворогуючих партій — «ЄС» та «Слуга Народу». Які у вас стосунки з головою Рівненської ОДА Віталієм Ковалем? Ходите разом на каву, святкуєте дні народження?
— З днем народження ми одне одного вітаємо. Однак не гуляємо один в одного на святах. Стосунки у нас робочі. Не було ні разу такого, щоб я за цей рік десь не спілкувався та не вітався з Ковалем, а він зі мною. Хоч були різні ситуації. Мені не є проблемою набрати його по телефону, а йому — мене, коли треба обговорити якесь питання. Як тільки мене обрали, то мені зателефонував Віталій Коваль та запросив на каву. Уже минули часи, коли всі пліткували, який голова до якого перший прийшов. Зараз це звучить смішно, проте з надцять років тому це було дуже важливо. Очевидно, ми уже з іншого покоління. Для мене не є проблемою піти до Коваля, так само як і йому прийти до мене. Звісно, що він як посадовець відстоює інтереси своєї партії, а я своєї.
— «Слуга Народу» хоче зняти вас з посади?
— Це безперервний процес. У їхній партії в області є кілька груп впливу. Як тільки в однієї групи не виходить зняти Кондрачука, то в справу вступає інша. Це триватиме доти, доки я буду на посаді голови. Мені навіть з Верховної Ради телефонували, бо чули там, як нардепи монобільшості обговорювали план моєї відставки.
— Спроба звільнити головного лікаря, депутата від «зелених» Романа Шустика — це була ваша відповідь?
— Шустика звільняв перший заступник Сергій Свисталюк. Тоді я був у відрядженні, проте мені повідомили, що буде ухвалено таке рішення. Те рішення я не підтримував на 100%, лише десь на 50%. Хоч Шустик і повернувся, але моя думка незмінна — діагностичний потребує іншого керівника. Рада дала Роману Петровичу часу до 1 квітня. Однак, на мою думку, з того нічого не буде. Красномовним є факт, що проти Шустика налаштовано 2 / 3 колективу діагностичного центру. Не кожен може бути менеджером та керувати. Якщо ти хороший лікар, то не потрібно брати управлінську посаду.
— Скандальним рішенням був продаж землі на березі Білого озера по 7 тисяч гривень за сотку. Це рішення назвали дерибаном…
— Цю землю продала не рада, а люди, які на останніх виборах голосували за партії «Слуга Народу», «Батьківщина», «Сила і честь» й інших. Потрібно розуміти, що 64 депутати обласної ради не з неба упали. Цих людей обрали виборці. Коли ми запитали у виборців «ЄС», чи готові вони за такі гроші продати землю, то почули у відповідь: «Ні, бо це дерибан». Моя політична сила за це рішення не дала жодного голосу. Оскільки фракція «Слуга Народу» дала максимум голосів, то це значить, що їхні виборці це підтримують. Тому нашим людям потрібно обурюватися самим на себе, що обрали таких депутатів.
— ОДА презентувала амбітний проєкт Офісу президента з будівництва нового хірургічного корпусу обласної лікарні. Чи немає у вас пересторог, що це черговий довгобуд, який роками висітиме на обласному бюджеті. Адже сума в майже мільярд гривень аж надто фантастична?
— Однозначно відповісти важко. Цей проєкт дуже амбітний, і дуже хочеться, щоб вдалося. Адже платники податків заслуговують на якісне надання медичних послуг. Однак відповідальність тут на ОДА, яка такий проєкт розпочинає. Особисто я приводив би до ладу ті об’єкти, які ми маємо. Треба говорити відверто. У нас внутрішні вбиральні є не в усіх приміщеннях, а ті, що є, теж потребують поліпшень.
Спілкувався Богдан СЛОНЕЦЬ.
