Одним коротким словом — Гаага — часто оперують виснажені війною українці, щоб змалювати майбутнє, в якому винні у злочинах проти людяності дістають справедливе покарання. Але як на практиці може виглядати таке правосуддя, і чи реально, щоб на лаві підсудних опинились ті, хто віддавав накази чинити звірства на території України, — зазвичай про це експерти говорили дуже обережно. Війна в Україні триває вже 8 років, і до початку великого вторгнення в ній вже, за даними ООН, загинули 13 тисяч людей, але жодного трибуналу так і не сталось. Проте, зараз ситуація змінюється. Чому? Радіо Донбас.Реалії пояснює, як працює ця система, коли може початися реальний суд і над ким.
Експредставник президента України в Автономній Республіці Крим та експерт з міжнародного права Антон Кориневич наголошує, що в міжнародному режимі збройного конфлікту Україна перебуває з 2014 року, і весь цей час збирала докази для Міжнародного кримінального суду, залучаючи також і прокурора МКС. «24 лютого масштаб злочинів став набагато більшим», – констатує він.
Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україні документують воєнні злочини як доказову базу для майбутніх судових процесів. Більшість із них відбуватимуться в Україні, частина – у Міжнародному кримінальному суді («Гаазі») або навіть на спеціальному трибуналі.
Чому ж Гаага мовчала 8 років?
Гаазький трибунал, або Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, працює на основі Римського статуту. Його ратифікували 1998 року, завізувавши тим самим створення єдиного міжнародного суду. До того це були формати трибуналів ad hoc («на вимогу») на кшталт Нюрнберзького, Токійського, Камбоджійського, трибуналу щодо Руанди, Югославії. Римський статут містить повноваження та категорії злочинів, які розглядає МКС. Найтяжчі міжнародні злочини об’єднали в 4 групи: воєнні злочини, злочини проти людяності, злочин геноциду та злочин агресії. Антон Кориневич доповнює: «МКС діє на основі принципу комплементарності (від англійського «compliment» — додавати), тобто додатковий до національних систем, і працює, коли держава не хоче або не може розслідувати певні ситуації».
Україна не є повноправною країною-учасницею МКС, адже досі не ратифікувала Римський статут. Тобто вона не може обирати й голосувати за суддів / прокурорів, брати участь в асамблеї країн-учасниць і т. д. Однак Україна звернулась до МКС, а по тому визнала його юрисдикцію над своєю територією, зокрема й окупованими територіями.
Голова правління Центру прав людини «ZMINA» Тетяна Печончик пояснює: «У кінці Євромайдану Україна звернулася до МКС, щоб розслідувати ці злочини. Додаткову декларацію подали 2015-го, коли розгорталися події в Криму, на Донбасі. Наша справа перебувала на стадії попереднього вивчення 8 років, доки не почалась хвиля нової агресії, і лиш з нею суд перейшов до реального розслідування».
В Гаазі можуть видати ордер на арешт
Росія має примат національного права над міжнародним (воно має для РФ меншу силу) та не визнала юрисдикцію МКС. Проте це не завадить притягнути до відповідальності вище російське керівництво за злочини, передбачені Римським статутом, каже Антон Кориневич. Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, і тепер там буде глава — співробітництво з Міжнародним кримінальним судом.
«МКС може дивитися і працювати щодо злочинів, вчинених на території України незалежно від громадянства особи. Ключова прив’язка — територія держави, що визнала юрисдикцію МКС. Особливість Міжнародного кримінального суду — він не працює in absentia (заочний розгляд справи), потрібно, щоб люди були в розпорядженні МКС, тому допоки вони не потрапляють до Гааги, суд не відбувається, але, приміром, можна видати ордер на арешт», — каже експерт.
Тетяна Печончик підкреслює: «Зазвичай чинні президенти мають імунітет від переслідування, та не у випадку з МКС. Питання лиш — чи дійдуть до того ж Путіна, розмотуючи «ланцюжок» злочинів, скоєних в Україні».
